Управління фінансовими ресурсами на Харківському державному приладобудівному заводі імені Т.Г. Шевченка

Коефіцієнт забезпеченості запасів та витрат власними коштами допомагає визначити частину власних коштів, які підприємство виділило на придбання оборотних активів [24]. У 2003 та 2004 рр. цей показник свідчив про те, що підприємству не вистачає власних коштів на придбання оборотних активів та основних засобів. Хоча його зріст з 2005 по 2007 рр. свідчить про позитивні тенденції у розвитку підприємства.

 

 

В широкому розумінні ділова активність означає весь спектр зусиль, які спрямовані на просування підприємства на ринках продукції, капіталу. В контексті аналізу фінансово-господарської діяльності таке поняття розуміють в конкретному розумінні – як поточна виробнича та комерційна діяльність підприємства.

Ділова активність підприємства проявляється у динамічності її розвитку, досягненні поставлених цілей, ефективному використанні економічного потенціалу, розширенні ринків збуту.

Ділову активність підприємства можна оцінити як на якісному, так і на кількісному рівні [24].

Показники ділової активності дозволяють оцінити ефективність використання ресурсів (власних коштів) підприємства й виражаються в оцінці оборотності активів компанії. Показник оборотності відображає, скільки разів за період обертається капітал, вкладений в підприємства [54].

Основним джерелом отримання коштів для будь-якого підприємства є виручка від реалізації. Чим швидше (частіше) підприємство отримує суму виручки від реалізації, тим менше грошових коштів залучається до кругообігу.

Показники ділової активності дозволяють проаналізувати, наскільки ефективно підприємство взаємодіє з зовнішнім середовищем (споживачами чи постачальниками продукції), а також дані показники дозволяють виявити резерви для підвищення ефективності діяльності підприємства за рахунок скорочення термінів обігу окремих елементів капіталу [24].

Результати розрахунку показників ділової активності слід звести до табл. 2.3.

 

Таблиця 2.4

Показники ділової активності

 

Аналізуючи діяльність підприємства за 2003-2007 роки (табл. 2.4) можна виявити наступні тенденції:

-коефіцієнт загальної оборотності активів відображає кількість оборотів, які здійснюються капіталом підприємства за рік. За допомогою даного коефіцієнту оцінюється ефективність використання підприємством усіх ресурсів, які знаходяться в його розпорядженні, незалежно від джерел їх залучення [24]. Так, даний показник з 2003 по 2006 роки збільшується, а в 2007 падає. Зростання даного показника свідчить про прискорення кругообігу коштів підприємства;

-коефіцієнт оборотності основних засобів характеризує, який обсяг товару (готової продукції) припадає на одиницю основних фондів [24]. Даний показник на протязі 5 років постійно зростає. Це свідчить про ефективність використання основних засобів на підприємстві;

-коефіцієнт оборотності оборотних коштів показує кількість оборотів оборотного капіталу підприємства за рік [24]. Цей коефіцієнт постійно зростає з 2003 року по 2006 рік (окрім 2007 року). Зростання цього коефіцієнту може характеризувати здатність підприємства до вчасного виконання своїх зобов'язань (погашати заборгованість);

-коефіцієнт оборотності матеріальних запасів відображає скільки оборотів рік зробили запаси, тобто скільки разів вони перенесли свою вартість на вартість готової продукції. У більшості сфер діяльності необхідно підтримувати певний обсяг запасів для забезпечення відповідного обсягу продаж. З іншого боку надлишкові запаси відволікають грошові кошти, які можуть бути використані більш прибутково для інших цілей. В управлінні запасами існує підхід, який має назву "точно в строк", тобто підтримування запасів на можливо низькому рівні, достатньому для реалізації відповідного обсягу продаж [24]. Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів повільно збільшується, тобто запаси на підприємстві обертаються повільними темпами. А в 2005 році він падає, що свідчить про збільшення виробничих запасів, зниження попиту на готову продукцію;

-відносно коефіцієнта оборотності власного капіталу спостерігається така ситуація: в 2003 – 2004 роках та у 2006 році даний показник зростає, а в 2005 та 006 роках – падає. Підвищення коефіцієнта може означати збільшення обсягу продажу, а зниження – незалучення частини власних коштів;

-коефіцієнт оборотності готової продукції вказує на швидкість реалізації готової продукції [24]. Він постійно зростає на протязі 5 років і становить в 2006 році 11,34. Це свідчить про збільшення попиту на продукцію. А в 2007 році даний коефіцієнт зменшився порівняно з 2006 роком і становить 7,87 (продукція залежується на складі).

У процесі господарської діяльності підприємство надає товарний кредит для споживачів своєї продукції. Тобто існує розрив між реалізацією продукції та надходженням сплати за неї, в результаті чого виникає дебіторська заборгованість [24].

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості показує скільки разів в середньому на протязі звітного періоду дебіторська заборгованість перетворюється в грошові кошти. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості свідчить про збільшення товарного кредиту, який надає підприємство, оскільки даний показник постійно зростає, а його зменшення до 4,17 в 2007 році – про зменшення можливості щодо надання товарного кредиту.

Кредиторська заборгованість, на відміну від дебіторської, свідчить про наявність грошових коштів, які тимчасово залучені підприємством і які підлягають поверненню. 

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості показує, скільки оборотів необхідно підприємству для сплати заборгованості, що існує на підприємстві [24]. Цей показник постійно зростає, і в 2006 році становить 13,69. Його підвищення означає зменшення фактичного обсягу заборгованості, а падіння даного коефіцієнта в 2007 році свідчить про зростання закупівель в кредит.