Збереження гомеостазису суспільства в умовах системних трансформацій: силовий аспект (теоретико-методологічний аналіз)

У третьому підрозділі “Методологія аналізу воєнної могутності в контексті збереження гомеостазису” здійснено спробу вирішення проблеми оптимального співвіднесення теоретичного та емпіричного рівнів наукового пізнання, інтеграції їх з метою отримання нового узагальненого знання про сутність і особливості феномену воєнної могутності держави. Для вирішення практичних проблем стосовно функціонування тих чи інших сфер воєнної могутності в цілому використовувались конкретні методологічні принципи дослідження, що можуть застосовуватись при науковому пізнанні всіх предметних сторін об’єкта – суспільно-політичних процесів, які віддзеркалюють розвиток і стан воєнної могутності держави.

При аналізі різноманітних методологічних підходів автором реалізований принцип доповнюваності, оскільки при дослідженні проблем силового забезпечення гомеостазису у перехідних умовах часто виникають проблеми інтерпретації суперечливих фактів, гносеологічні труднощі співвіднесення дискретного й безперервного. Крім того, воєнна могутність складається з численних складових, що постійно змінюються як за складом, так і за кількістю, і вимагають самостійного аналізу. Доведено, що принцип доповнюваності при інтерпретації соціокультурних явищ за допомогою різних мов також є важливим для аналізу процесів у сфері силового забезпечення гомеостазису суспільства (логічний, математичний та ін. описи). Принцип доповнюваності проаналізований і реалізований у дослідженні воєнної могутності держави в перехідних умовах не тільки в загальнотеоретичному, а й у прикладному сенсі, не тільки для опису й пояснення доповнюваності складових воєнної могутності держави, а й для отримання нового знання, яке має значно наближатися до адекватної рефлексії об’єктивного стану речей.

Проаналізовано й обґрунтовано методологічне підґрунтя для інтеграції показників воєнної могутності держави в різних сферах життєдіяльності суспільства, синтезу узагальнених критеріїв воєнної могутності держави. У контексті цього обґрунтовано віддається перевага поєднанню діалектичного й синергетичного підходів для аналізу феномену воєнної могутності, причому синергетичний підхід використовується для аналізу аспектів воєнної могутності в умовах нестабільності, органічно доповнюючи усталений діалектичний підхід.

У дисертації наголошується, що проблематику силового забезпечення гомеостазису суспільства доцільно вирішувати, спираючись і на діяльнісний підхід. Це дає змогу поглибити змістовні межі досліджуваного явища, оскільки об’єкт дослідження, а також спрямовані на його осягнення і використання логічні та діяльнісні операції постають як ланки єдиного процесу, що дозволяє, обов’язково фіксуючи статичні моменти розвитку соціуму, доповнити загальну картину динамічними характеристиками у часових і просторових вимірах. Діяльнісний підхід дозволяє сконструювати онтологічну модель усвідомлення сутності і змісту воєнної могутності як силової основи збереження гомеостазису суспільства.

У другому розділі “Суспільства трансформативного типу в контексті збереження гомеостазису” досліджено перехідні суспільства з точки зору їхньої найважливішої характеристики – трансформативності, здійснено комплексний філософський аналіз системної трансформації, пов’язаної зі зміною парадигм суспільного розвитку.

У першому підрозділі “Сутність суспільств трансформативного типу: їхні стійкість та лабільність” здійснено аналіз сутності трансформативних пострадянських суспільств на підставі синергетичної методології. У контексті проблеми збереження гомеостазису суспільства доведено, що кожний історично відомий тип соціальної організації має свої конкретно-історичні обґрунтування і причини. Відносно стійкі соціальні системи, а за ними і перехідні (транзитивні) суспільства до нестійкого стану приходять не тому, що хтось припустився помилки, а тому, що за певних конкретних історичних умов такий тип соціального устрою найбільшою мірою відповідає потребам безпеки, виживання, самозбереження суспільства як особливого організму. При цьому поняття трансформативності розуміється не як проста номінація етапу трансформації соціуму, а як особливий стан суспільства, що має самодостатнє значення.

У результаті аналізу обґрунтовано, що трансформація певних соціумів, їхня гранична динамічність і багатоваріантність передбачають невизначеність, динамічність якісних характеристик, тому досить складно дати чіткі, визначені характеристики за всіма головними критеріями, які відповідали б можливим варіантам трансформації конкретних соціумів. Як правило, всі основні характеристики цих суспільств виступають комбінацією їхніх сутнісних рис і замикаються на феномен гомеостазису. Перехідні суспільства характеризуються станом невизначеності, нестабільності процесу переходу від інтеграції та диференціації одного типу до інтеграції та диференціації іншого типу, що є близьким до стану дезорганізації, хаосу. Однією з основних характеристик трансформативного суспільства є те, що колишні соціальні зв’язки було зламано, систему забезпечення рівноваги порушено й зі зміною таких умов на поверхні з’явилися нові зв’язки, які розвинулися під впливом нової системи управління. Як свідчать результати проведеного аналізу, різниця ж між тим чи іншим конкретним суспільством, що трансформується, полягає у спрямованості вектора розвитку й у мірі прямого державного втручання у соціальні зв’язки та інститути.

Результати дослідження свідчать про те, що динаміка трансформаційних процесів у перехідний період не може бути апріорі визначена як безальтернативна. Доведено, що перехідний період – це часовий інтервал, у ході якого один тип організації соціальної системи трансформується в інший. Обґрунтовується, що сутність перехідного періоду полягає у трансформації попередньої соціальної системи у соціальну систему, яка має основні характеристики громадянського суспільства. Виходячи з наведеного, у підрозділі аналізуються постійні і змінні величини, які впливають на стійкість і лабільність соціальних об'єктів. На підставі поєднання системного й синергетичного підходів дана загальна оцінка