Предмет:
Тип роботи:
Курсова робота
К-сть сторінок:
56
Мова:
Українська
збагачувати мовленнєвий запас дітей і розширювати значення слів. Граючи з дітьми, ми включали в гру нове слово, новий вираз, і завдяки ігровому настрою і повторюваності нових слів, матеріал оживав в дитині, ставав його власністю, дитина починала його вживати спонтанно.
По мірі оволодіння ігровою діяльністю, ігрові дії ставали більш розгорнутими, повними, починали рясніти подробицями, деталями.
В грі діти навчалися умінню відповідати на питання: що кожний з них буде робити, чи вони знають ролі, свою і товаришів по грі. Для цього перед кожною грою діти відповідають на такі питання: «У що ви граєте?» або «У що ви будете грати?», «Ти хто?», «Що ти робиш?», «Хто з тобою грає?» і т. д.
Вміння грати виникає у дитини з вадами слухового сприйняття не спонтанно, а під впливом навчання. При цьому у глухих дітей воно не обмежується формуванням ігрових дій, виробленням ігрових умінь і навичок. Навчання включає в себе широке ознайомлення дітей з предметним світом, з різними видами діяльності дорослих людей, їх відносинами.
У сюжетно-рольовій грі діти відтворюють життєдіяльність дорослих людей та їх взаємини. Активізація мовного розвитку дітей проводилася в поєднанні ігри і різної корисно-пізнавальної діяльності, наприклад, екскурсії.
Перш ніж проводити сюжетно-рольову гру, велика увага приділяється рухливим іграм, які є гарним способом організації дитячого колективу. При цьому гра підбирається таким чином, щоб правила і розмовна мова, якою необхідно було користуватися в одній грі, повторювалися в інший.
Опишемо коротко цикл сюжетно-рольових ігор по темі «Дитячий садок», що використовуються в корекційно-розвивальній роботі з дітьми експериментальної групи. У цілому заняття з розвитку сюжетно-рольових ігор допомогли дітям з вадами слухового сприйняття розвинути навички та вміння визначати задум гри; навчили виконувати різні ролі, розвивати задум ігрового сюжету, сформувала дружні відносини в ігрових діях і взаєминах між дітьми. Таким чином, наше дослідження підтверджує доцільність і ефективність організації ігрової діяльності глухих дітей дошкільного віку і для їх особистісного розвитку.
В результаті аналізу успіхів формуючого експерименту були зроблені висновки, що організація сюжетно-рольових ігор у середовищі дітей старшого дошкільного віку з порушенням слуху необхідна:
а) для навчання і виховання глухих дітей, їх всебічного розвитку у тісному зв'язку з формуванням словесної мови, як засобу спілкування і мислення на слухо-зоровій основі, корекції і компенсації відхилень у їхньому психофізичному розвитку, для здобуття загальноосвітньої, трудової та соціальної підготовки до самостійного життя;
б) для навчання і виховання слабочуючих дітей (що мають часткову втрату слуху та різну ступінь недорозвинення мовлення) та пізнооглухлих дітей (оглухлих в дошкільному, але зберегли самостійну мова), всебічного їх розвитку на основі формування словесної мови, підготовки до вільного мовного спілкування на слуховій і слухо-зоровій основі.
Ігри дітей з порушенням слуху потребують повсякденного керівництва, яке не має зводитися лише до регулювання відносин дітей. Воно передбачає навчання дітей ігровій діяльності, формування у них творчого ставлення до дійсності, вміння творчо відображати навколишній світ.
У процесі експериментального дослідження при спостереженні за дітьми було виявлено, що сюжетно-рольова гра має велике значення для розвитку дитини з порушеннями слуху:
- розширення знань дітей за обраними темами, уявлення про функціональне призначення та сфери використання досліджуваних об'єктів.
- навчання відображати в іграх працю дорослих людей, їх взаємовідносин у процесі діяльності.
- розвиток в ході ігор словесного спілкування дітей, використання раніше засвоєного словника і розвиток специфічного, пов'язаного з сюжетами ігор.
- розвиток активності, самостійності, логічного мислення, уяви, формування пізнавальних інтересів.
- розвиток мовленнєвого спілкування дітей, для активізації та розвитку їх мови.
- розвиток значень і функцій слова.
- розвиток мовленнєвого мислення.
Контрольне спостереження показали зміни в розвитку дитини з експериментальної групи, з цими дітьми проводилися спеціальні заняття з навчання їх сюжетно-рольовій грі.
3.4. Контрольний етап експерименту
Мета контрольного експерименту: виявити, які зміни відбулися в експериментальній групі дітей в результаті формуючого експерименту, пов'язаного з корекційно-розвивальною роботою щодо формування навичок та вмінь в ігровій діяльності дітей з вадами слухового сприйняття. Для цього були використані ті ж методики, що і в констатуючому експерименті.
Результати контрольної оцінки рівня розвитку сюжетно-рольової гри у дітей експериментальної групи
Таблица 3
Як видно з даних таблиці 3 у дітей експериментальної групи спостерігається середній і високий рівень розвитку сюжетно-рольової гри. Діти з вадами слухового розвитку досягли рівня розвитку ігрової діяльності відповідної одноліткам з збереженим розвитком.
3.5. Аналіз результатів експериментального дослідження
Мета: виявити ефективність проведеного експерименту.
Для цього був проведений порівняльний аналіз результатів дослідження за двома групами експериментальної та контрольної, де порівнювалися показники спостереження в обох групах на початку експерименту та в кінці. Порівняльний аналіз рівнів розвитку сюжетно-рольової гри у дітей експериментальної групи на початку та наприкінці експерименту.
Таблица 4
Як видно з таблиці 4, рівні розвитку сюжетно-рольової гри зросли у всіх трьох дітей експериментальної групи.
Порівняльний аналіз рівнів розвитку сюжетно-рольової гри у дітей контрольної групи на початку та наприкінці експерименту.
Таблиця 5
Як видно з таблиці 5 рівні розвитку сюжетно-рольової гри у всіх трьох дітей контрольної групи не змінилися.
Порівнюючи результати обох