Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Ігрова діяльність дітей з порушенням слуху

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
56
Мова: 
Українська
Оцінка: 

1981. – 276 с.

  • Ельконін Д. Б. Е53. Психологія гри. – 2-е вид. – М. : Гуманіт. вид. центр ВЛАДОС, 1999. – 360 с.
  • Ельконін Д. Б. Розвиток усной та писемної мови учнів. М. : Інтор, 1998.
  • Зворигіна Е. Ст. Перші сюжетні ігри малюків. М., 1988. – 212 с.
  • Іванова Е. А., Чую, бачу, відчуваю – правильно говорю. Вид: Сфера, 2007р., 176 стор.
  • Корольова І. В. Навчаюсь слухати та розмовляти граючись. // Вид. : КАРО, 2014 р.
  • Леонгард Е. І. Значення контролю над вимовою глухих дошкільнят // Питання навчання і виховання глухих дошкільнят. – М., 1963. – 129 с.
  • Леонгард Е. І., Самсонова Е. Р., Іванова О. А. Я не хочу мовчати. – М: Просвітництво, 1990. – 328 с.
  • Нейман Ст. Л., Правдіна О. В. Порушення слуху та його вплив на формування мови // Розлади мови в дітей і підлітків /під ред. Ляпидевского С. С. – М., 1969.
  • Основи дошкільної педагогіки. / Під ред. А. В. Запорожця, Т. А. Маркової. – М., 1980.
  • Основи спец. навчання слабочуючих дітей. / Під ред. Р. М. Боскис. – М: Педагогіка, 1988. – 329 с.
  • Основи спеціальної психології: Навчальний посібник для студентів середніх педагогічних закладів / Л. В. Кузнєцова, К. І. Переслена, К. І. Солонцева та ін; під ред. К. В. Кузнєцова. – М: Академія, 2003. – 318 с.
  • Психологія та педагогіка гри дошкільника / Під ред. А. В. Запорожця, А. П. Усової. М., 1966. – 327 с.
  • Розвивальні ігри з дидактичним матеріалом для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Під ред. Л. М. Щипіциної // Вид. : «Речь», 2004 р.
  • Рау Ф. Ф. Формування усного мовлення у глухих дітей. – М: Педагогіка, 1981. – 276 с.
  • Рау Ф. Ф., Слезина Н. Ф. Методика навчання вимови в школі глухих. – М: Просвітництво, 1981. – 289 с.
  • Речицкая Е. Р. Розвиток глухих школярів у процесі позакласної роботи. Л., 1988. – 218 с.
  • Розвиток глухих учнів в умовах позакласної і позашкільної роботи. Збірник наукових праць. / під ред. К. А. Волкової. М., 1983. – 393 с.
  • Словник з корекційної педагогіки та спеціальної психології (довідкові матеріали з корекційної педагогіки) : навчальний посібник / Упоряд. Н. В. Новоторцева. – 3-е изд. – Ярославль: «Академія розвитку», «Академія», 1999. – 144 с.
  • Сурдопедагогіка / Під ред. М. І. Нікітіної, М., 1989. – 452 с.
  • Фомічова Л. І. (ред) Актуальні питання сурдопедагогіки // Збірник наукових праць-статей з сурдопедагогіки, Київ 2003: 282 стр.
  • ДОДАТКИ

    ДОДАТОК А
     
    Тест: Особливості сюжетно-рольової гри. Мета діагностики. Вивчення особливостей сюжетно – рольової гри. Хід проведення дослідження. Проводять спостереження в природних умовах за самостійною сюжетно – рольовою грою дітей 2-7 років. Оцінка результатів. Аналіз протоколів проводять за схемою: 1. Задум гри, постановка ігрових цілей і завдань. Як виникає задум гри (визначається ігровим середовищем, пропозицією однолітка, що виникає з ініціативи самої дитини тощо). Обговорюючи задум гри з партнерами, враховує їх точку зору. Наскільки стійкий задум гри. Чи бачить дитина перспективу гри. Статичний, чи задум розвивається по ходу гри. Наскільки часто спостерігається імпровізація в грі. Вміє сформулювати ігрову мету, ігрову задачу словесно і запропонувати її іншим дітям. 2. Зміст гри. Що становить основний зміст гри (дії з предметами, побутові або громадські взаємини між людьми). Наскільки різноманітний зміст гри. Як часто повторюються ігри з однаковим змістом. Яке співвідношення предметних, побутових ігор, що відбивають суспільні відносини. 3. Сюжет гри. Наскільки різноманітні сюжети ігор. Вказати їх назву і кількість. Яка стійкість сюжету гри, тобто наскільки дитина подорожує одним сюжетом. Скільки подій дитина об'єднує в один сюжет. Наскільки розгорнутий сюжет. Представляє він з себе ланцюжок подій або одночасно дитина є учасником кількох подій, включених в сюжет. Як проявляється вміння спільно будувати і розвивати сюжет гри. Які джерела сюжетів гри (кінофільми, книги, спостереження, розповіді дорослих тощо). 4. Виконання ролі і взаємодія дітей у грі. Чи позначає виконувану роль словом і коли (до гри або під час гри).
    Які засоби використовуює для взаємодії з партнером по грі (рольова мова, предметні дії, міміка і пантоміміка). Які відмінні особливості рольового діалогу (ступінь розгорнутого: окремі репліки, фрази, тривалість рольового діалогу, спрямованість до іграшки, реального або уявного партнера). Передає характерні риси персонажу. Бере участь в розподілі ролей. Хто керує розподілом ролей. Які ролі частіше виконує: головні чи другорядні. Як ставиться до необхідності виконувати другорядні ролі. Що бажає дитина: грати наодинці або входити в ігрове об'єднання. Дати характеристику цього об'єднання: чисельність, стійкість і характер взаємовідносин. Чи є у дитини улюблені ролі і скільки він може виконувати ролей в різних іграх. 5. Ігрові дії та ігрові предмети. 1. Чи використовує дитина в грі предмети-заступники і які. За яким принципом дитина обирає предмети-заступники і перетворює їх для використання в грі. 2. Чи дає словесне позначення предметів-заступників, наскільки легко це робить. 3. Хто є ініціатором вибору предмета-заступника: сама дитина або дорослий. Пропонує свій варіант заміщення партнера. 4. Чи використовує в грі образні іграшки і як часто. Чи є у дитини улюблені іграшки. 5. Характеристика ігрових дій: ступінь узагальненості, розгорнутості, розмаїтості, адекватності, узгодженості своїх дій з діями партнера по грі. Яка роль слова у здійсненні ігрових дій. 6. Як сприймає уявну ситуацію, розуміє її умовність, грає з уявними предметами. 6. Ігрові правила. Чи виконують правильно функцію регулятора гри. Чи визнається правило дитиною. Як дитина співвідносить виконання правила з взятою на себе роллі. Стежить за виконанням правил іншими дітьми. Як реагує на порушення правил партнерами по грі.
    Як ставиться до зауважень партнера по грі з приводу виконання ним правил.
    7. Досягнення результату гри. Як співвідноситься початковий задум і його реалізація в грі.
    Чи співвідносить дитина свій задум з досягнутим результатом. Якими засобами досягається реалізація задуму. 8. Особливості конфліктів в грі. З приводу чого найчастіше виникають конфлікти (розподіл ролей, виконання правил, володіння іграшкою тощо). Які засоби вирішення конфліктів. 9. Ігрове середовище. Як готує ігрову середу заздалегідь або підбирає предмети по ходу гри. Чи використовує запропоноване ігрове середовище (обладнання ігрового куточка) і як. 10. Роль дорослого у керівництві грою. Чи звертається дитина до дорослого в процесі гри і з приводу чого. Як часто звертається. Чи пропонує прийняти дорослому участь у грі. Отримані результати співвідносять з таблицею і визначають рівень розвитку сюжетно-рольової гри у відповідності з віком дитини.
     
    Таблиця. Рівні розвитку сюжетно-рольової гри по Д. Б. Эльконіну
     
     
    Фото Капча