Комунікаційні технології

На  завершення  підкреслимо два  основні аспекти цієї  роботи:  її  активний,  наступальний характер і  сильну динамічність, а також ряд  інших закономірностей.

Особливості комунікативного простору, важливі  для  спіндоктора

Одне з перших правил, що формують комунікативний простір, може бути  назване правилом першого дзвінка. Той,  хто

 

першим повідомив про  свою  перемогу, виявився першим насправді, оскільки масова свідомість сприйняла це саме  так, як його  повідомили зі всіх  телеекранів. І інший приклад з цієї  ж області: Гувера, першого директора ФБР, навчили тому, щоб першим давати інтерпретацію того,  що  відбулося. Це  виявилося  вигідним, оскільки журналісти вже  не могли не згадати про цю першу офіційну інтерпретацію подій, навіть якщо і не погоджувалися з нею.

Новини, як вважають фахівці, підтримують вже  наявний розподіл сил в суспільстві. Це стосується, в першу чергу, офіційних новин. Неофіційні новини, як  витікаючі від  опозиційних  джерел, навпаки,  прагнуть розгойдувати цей  розподіл.

Наприклад, заради цього  створюються повідомлення про корупційностість верхів суспільства, що використовуються як в політичній боротьбі, так  і в пропаганді на  ворога у військовому  протистоянні. Або  приклад назви телевізійного серіалу

«Менти», де ми  приймаємо опис  ситуації з позиції протилежної  сторони.

При  цьому належить враховувати багатотривалі і короткочасні цілі. На  сьогодні, наприклад, країни СНД  втратили стратегічні інтерпретації дійсності, які  давалися романами або  фільмами, бо  виробництво вітчизняної  продукції в  цій сфері  реально припинене. Але  неможливо жити чужими інтерпретаціями, звідси витікає ностальгія за старим, наприклад, кіно. З іншого боку, ми перебільшуємо іноземний вплив у сфері  короткочасних інтерпретацій, адже вони  даються вже не західними, а власними ЗМІ,  що  мають всі  можливості для породження власного погляду на те, що відбувається. Іноземні новини ми частіше інтерпретуємо відповідно до нав’язуваного ззовні стандарту.

Інформаційна асиметрія може пояснити любов  ЗМІ  до надзвичайних ситуацій (землетрусів, повеней, голоду). З  одного боку, такі надзвичайні події  ідеально стирають минулі повідомлення з  суспільної свідомості,  рятуючи нашу пам’ять. З  іншго — екстремальна ситуація завжди є  проявом асиметричності, бо не є прогнозованою, а саме  це відповідає суті  новин  як таких.

Інформаційна асиметрія складає основный елемент інформаційної боротьби, формуючи інформаційний простір будьякої  держави.  Офіційні повідомлення, що  є  передбачени-

 

ми  і, отже, симетричними, потрапляють на  екран у  зв’язку з принципово асиметричним положенням влади, яка сама  задає пріоритети повідомлень. Таким чином, асиметричність досягається на  іншому рівні. Як  визначають дослідники масмедіа, преса  і телебачення виступають у вторинній ролі  інтерпретатора, первинна ж  роль  належить властям, які можуть визначити те  або  інша подія, яку небезпеку для  суспільства становить та або інша подія.

Мас-медіа лише розширюють і поширюють ці уявлення, задані з боку  влади. Дослідницька група з університету Глазго стверджує, що мас-медіа «систематично організовані так, щоб представляти картинку  світу, службову репродукцією відносин  домінування, що існують в суспільстві». При  цьому новини  розглядаються як вибіркова інтерпретація подій.

Англійські дослідники, розглядаючи висвітлення кризових подій  в пресі, вийшли на  наступні дванадцять характеристик (вісім  основних чинників і чотири, пов’язаних з культурою):

1.  Частота — чим  частіше частота події  співпадає з частотою  новин, тим  більша вірогідність того,  що  подія розглядатиметься як новина.

2. Амплітуда — відповідний рівень, наприклад, насильство потрібне для  того,  щоб  воно  розглядалося як новина.

3. Неоднозначність —  чим  менша неоднозначність, тим більша вірогідність того,  що  подія буде відмічена.

4.  Релевантність— подія повинна бути  культурно релевантною,  щоб  бути  відміченою як новина.

5. Збіг  —  чим  подія більш очікувана,  тим  швидше вона стане  новиною.

6.  Коректуванням останніх двох  чинників є несподіванка: для  того,  щоб  стати новиною, подія повинна бути  рідкісною і несподіваною.

7.  Якщо подія стала новиною, вона  залишатиметься новиною навіть при  зниженні амплітуди.

Композиція — новини компонуються так, щоб  створювати баланс між різними повідомленнями.

8. Багато з цих  характеристик акцентує саме  інформаційну асиметрію. Чотири чинники культурного порядку, які виділяють  новину, такі:

• Елітні нації швидше стають предметом новин.

• Елітні шари суспільства швидше стають предметом новин.

 

• Чим більше подія персоналізується, тим  вища вірогідність

для  неї  стати новиною.

• Чим більше подія негатизована, тим  вища вірогідність для

неї  стати новиною.

Телебачення має  свої додаткові вимоги: подія повинна бути драматичною, привабливою, розважальною.

Зі  всього  цього  видно  розмежування між реальною подією і  символічною новиною. Інформаційна  асиметрія  базується при  цьому на  можливості висвітлення події, виходячи з  різних  її аспектів, створюючи різні види  новин. Наприклад, війна  може інтерпретуватися або  з  патріотичних, або  з  домашніх, сімейних позицій. У  першому випадку будуть   сильніші офіційні джерела, в другому — неофіційні. Тому  якраз асиметричність дозволяє якщо не перемагати сильного, то завдавати  йому  серйозної шкоди, бо завжди знаходить слабкі місця в «обороні» ворога.

Непередбачуваний варіант поведінки істотно вражає  співбесідника, краще фіксується в  пам’яті. Л. Замятін згадував про  різкий тон  М.  Тетчер на  одній  з  бесід  з  М.  Горбачовим:

«Зараз вона  нагадувала оскаженілого тигра, що  захищає своє заповідне поле. Але,  можливо, прем’єр просто  перевтомилася, втратила