Комунікаційні технології

— протидіяти будь-яким видам розвідки противника;

— спотворювати, руйнувати, нейтралізувати,  знищувати чи захищати інформацію;

— забезпечувати комп’ютерне відтворення реальної чи  віртуальної неадекватної обстановки та візуалізації поля бою;

— здійснювати інформаційно-психологічний, легальний або нелегальний фізичний вплив на  особовий склад,  об’єкти, бойову  техніку, зброю, лінії зв’язку й управління;

— концентруватися на демонстративних діях і введенні в оману;

— виконувати радіоелектронне придушення;

— знижувати помітність об’єктів, бойової  техніки та зброї;

— захищати особовий склад, об’єкти, бойову  техніку, зброю, органи управління та різні радіоелектронні засоби  від впливу на них  електромагнітної чи  іншої спрямованої енергії;

— відводити самонавідну зброю  від найбільш важливих цілей та ін.

Отже, інформаційна  боротьба має  комплексний характер. До її складу мають входити: розвідка; маскування; радіоелектронна  боротьба; інформаційно-психологічна  боротьба та морально-психологічне забезпечення; а також комп’ютернотелекомунікаційна  боротьба, тобто  боротьба в  комп’ютернотелекомунікаційному середовищі. Метою  комп’ютерно-телекомунікаційної  боротьби є  вплив на  людину, інформаційні ресурси та  процеси в  автоматизованих системах управління,

 

інформаційних системах та комп’ютерних мережах протидіючої сторони з одночасним захистом функціонування своїх  систем,  свідомості й підсвідомості людей від аналогічного впливу з боку  противника.

Особливості  інформаційної боротьби.  Ефективності реалізації технологій інформаційного впливу значною мірою  сприяють особливості інформаційної інфраструктури, а саме:

— простий доступ  до неї;

— розмитість кордонів, міжконтинентальний характер і, як наслідок, практична неможливість чіткого розмежування внутрішніх і зовнішніх джерел загрози для  безпеки країни;

— можливість маніпуляції інформацією та управління її сприйняттям (мережа Internet може виступати засобом поширення  пропагандистських матеріалів різної спрямованості для політичної підтримки своєї діяльності, дезінформації, впливу на суспільну думку, підрив довіри громадян до уряду тощо);

— недостатність інформації щодо  реальних і потенційних загроз  національним інтересам і каналів їх  реалізації;

— надзвичайна складність оперативного запобігання інформаційному впливу та оцінювання реального і ймовірного збитку;

— невизначеність, зумовлена тим, що  події, зовні  схожі з наслідками ведення інформаційних операцій проти держави, можуть бути лише наслідками дій «хакера-одинака» або несприятливого збігу  обставин.

 

4. Форми  та способи  ведення  інформаційної боротьби

Оцінка  обстановки, захист і напад.  Щоб  чіткіше визначитися зі змістом і структурою інформаційної боротьби, розглянемо її «анатомію». Невід’ємними компонентами інформаційної боротьби, як і збройної, є оцінка обстановки, захист і  напад, які за  своєю  взаємопов’язаною сукупністю відбивають  її триєдину сутність.

Інформаційно-психологічна  боротьба й  морально-психологічне  забезпечення являють собою відповідно наступальний (атакуючий) й  оборонний (захисний)  компоненти інформаційної  боротьби в  соціальному середовищі. Слід  зауважити, що  мета  і  способи  психологічного захисту  особистості в  традиційному розумінні та захисту від інформаційно-психологічного впливу не цілком збігаються. Мета психологічного захисту —  ослаблення емоційної напруги, яка  загрожує ін-

 

дивіду. Захист  особистості від  інформаційно-психологічного впливу більшою мірою  орієнтований на збереження базових властивостей психіки,  духовності, індивідуальності, характеру, ціннісних настанов, моральних критеріїв, властивостей інтелекту тощо. Звідси випливає, що лише глибокий аналіз інформаційної ситуації  (природно, за  умови досить високих рівнів інших характеристичних  компонентів особистості) дає змогу  виявити маніпуляційний характер інформаційно-психологічного впливу, оцінити вірогідність інформації та  виробити  найбільш прийнятні  для конкретного індивіда способи захисту від  небажаних наслідків.

Форми ведення  інформаційної боротьби.  Основними її формами є:

— інформаційний вплив —  це  організоване застосування сил і засобів інформаційної боротьби для  розв’язання завдань завоювання (підтримання) інформаційної переваги над протилежною стороною;

— інформаційна атака —  це  сукупність активних інформаційних впливів сил  і  засобів окремих  підрозділів на  елемент  або  групу елементів інформаційних  систем сторони, що протистоїть, з метою  виконання поодиноких тактичних завдань інформаційної боротьби;

— інформаційна битва — це сукупність об’єднаних спільним задумом інформаційних  впливів і  атак, які проводяться спеціально виділеними силами й  засобами та  спрямовані на виконання одного  оперативного завдання інформаційної боротьби;

— інформаційна операція — сукупність узгоджених за метою, завданням,  місцем і  часом   інформаційних впливів, атак і битв, які здійснюються за  єдиним задумом і планом для виконання завдань інформаційної боротьби на  стратегічному чи  оперативному напрямках.

способи ведення  боротьби.  Для  досягнення мети  інформаційного впливу, атак,  битв  і  операцій застосовується вся сукупність способів  інформаційної боротьби. Під  способом інформаційної  боротьби розумітимемо порядок  і  прийоми застосування сил  і засобів для  захоплення й  утримання інформаційної переваги над  противником під  час  підготовки та  в ході  бойових дій.  Спосіб  інформаційної боротьби охоплює вид і послідовність інформаційного впливу на противника, об’єкти впливу, склад сил  і засобів, що  виділяються для  ведення ін-

 

формаційної боротьби, та їх оперативну побудову (бойовий порядок). Зміст способу  відзначається великою різноманітністю, пов’язаною з тим, що одна і та ж інформація може формулюватися й доводитись до органів управління за допомогою різних сил  і засобів.

Можна поділити на три  основні категорії способів:

— силові базуються на  застосуванні традиційних способів  боротьби і  зброї  до  об’єктів інформаційної  боротьби різних видів. Застосування силових способів  дає  змогу  досягти інформаційної переваги в  обсязі інформації,  необхідної для виконання управління військами (силами);

— інтелектуальні  способи мають на  меті  реалізацію рефлексивного управління  противником. Їх  застосування робить можливим досягнення переваги на  основі  інформації, яка використовується для  управління військами (силами);

— до  комбінованих  належать  способи, що