Комунікаційні технології

Групи  способів. В інформаційній боротьбі  (за  аналогією зі збройною) можна виділити дві  основні групи способів:

— наступальні: блокування, відволікання, сковування, вимотування, інсценізація, дезінформація, умиротворення, залякування,  провокування, переобтяження, навіювання і тиск;

— оборонні: деблокування і ототожнення.

 

5. Психологічна і кібернетична війни як складові  інформаційної  війни

Своїми цілями інформаційна війна має  два  класи об’єктів: з одного  боку, це комп’ютерна техніка, інформаційні системи (в  тому  числі відповідні лінії передачі інформації, центри її опрацювання), а  також використовувані інформаційні технології; з іншого боку  — індивідуальна і масова свідомість. Тобто своєрідна технічна і гуманітарна складові. Перша отримала назву кібернетична війна, друга — психологічна війна.

Різниця між ними не лише в об’єктах і цілях досягнення, в їхній основі  лежать різні методи, які застосовуються ними. В першому випадку ми  маємо спрямованість на  руйнування, насамперед, комунікаційних потоків, в другому — це  просто неможливо, оскільки знищивши свідомість, ми знищуємо лю-

 

дину. Другий варіант передбачає використання комунікативних  потоків, але  у власних цілях.

 

6. Інформаційна зброя  і технології її використання

Особливості  інформаційної зброї.  Інформаційна зброя принципово відрізняється  від  усіх  інших  засобів ведення війни тим, що  з  її  використанням можна вести  неоголошені і  найчастіше невідомі світу  війни.  Особливої небезпеки інформаційній зброї надає багатоваріантність форм  і способів  її застосування, потайливість і радикальність впливу, висока економічність використання. Цілком цивільні інтелектуальні програмні системи у XXI  ст.  можуть стати набагато ефективнішим  засобом захисту  інтересів держави  і  гарантування її безпеки, ніж будь-які відомі і ще  невідомі види  озброєння.

Види  інформаційної зброї.  Особливої досконалості набули технології інформаційно-психологічного впливу  на  індивідуальну, групову й масову свідомість, для  реалізації яких використовуються:

— засоби  масової інформації та спеціальні засоби  інформаційно-пропагандистської спрямованості;

— глобальні комп’ютерні мережі й  програмні засоби  розповсюдження в них  пропагандистських інформаційних матеріалів;

— засоби, що нелегально модифікують інформаційне середовище, на підставі чого  людина приймає рішення;

— засоби  створення віртуальної реальності;

— чутки;

— засоби  підпорогового психосемантичного впливу;

— засоби   генерування акустичних  та  електромагнітних полів.

Засоби масової інформації є найбільш ефективними для здійснення інформаційно-психологічного впливу на великі групи людей, через  що  їх  слід  вважати  складовою частиною стратегічних сил  інформаційної війни. Використання різних технологій прихованого впливу, зокрема за  допомогою звуку та відеозображень на свідомість і підсвідомість людини, дає змогу  говорити за наслідками їхнього застосування про відповідність подібних засобів засобам зброї  масового знищення.

На  особливу увагу заслуговують засоби, які  нелегально модифікують інформаційне середовище. Особливо  небезпечні наслідки їх  застосування у  сфері  управлінської діяльності.

 

Незважаючи на переваги сучасних комп’ютеризованих систем підтримки прийняття рішень, ці  системи мають цілком очевидний недолік: людина приймає рішення на основі  тієї  інформації, яку надає їй  система і вірогідність якої в більшості випадків вона  неспроможна оперативно перевірити. Тому  внесення навмисних змін  в інформаційні масиви та повідомлення призводить до прийняття неправильних рішень. При  цьому зміст бази  даних і знань модифікується з одночасним застосуванням прийомів рефлексивного управління,  спрямованих на  формування, зміцнення чи  руйнування довіри до правильності  функціонування інформаційної системи. За  досягнутим результатом ці  засоби   еквівалентні найсильнішим технологіям інформаційно-психологічного впливу.

Потужність мережевих технологій збільшується в кілька разів завдяки впровадженню нових технологій мультимедіа і віртуальної реальності. Віртуальну реальність як імітацію дійсності можна вважати психологічним інструментом впливу на свідомість і підсвідомість людини.

Особливу загрозу сьогодні становить психосемантична  інформаційна зброя.  Застосовуючи її, впливають на  свідомість людини, яка, наприклад, працює за  комп’ютером і взаємодіє через  відкриті телекомунікаційні системи з іншими комунікантами комп’ютерної мережі. Психосемантичні установки, що передаються (приймаються) через  вербальну частину інформаційних  повідомлень, можуть  стати  причиною появи в  комунікантів як  інформаційних перенавантажень, так і важких психологічних травм і розладів.

Останнім часом  у літературі звертають увагу на  існування (і це підтверджується експериментально) так  званих пси-феноменів або  пси-явищ і  їхнє   використання для розроблення психотронної зброї.  Психотронна зброя  — це застосовування у  воєнних і  антисоціальних цілях можливостей і  знань психотроніки, їхніх засобів, методів, пристроїв, конструкцій і генераторів. Прийоми і методи вивчення процесів мислення, свідомості й  психіки та  управління їхніми механізмами злилися в одну  надзвичайно складну комплексну проблему (псипроблему), яка й визначає зміст психотроніки, — ідентифікації  та управління свідомістю і психікою людини.

Прикладом форми комплексного застосування сучасних технологій інформаційного впливу є так  звані консцієнтальні операції, які  можна проводити на  міждержавному рівні. Ос-

 

новна  роль  у цій  операції відводиться психологічним методам впливу на підсвідомість особи  через  мережу Internet, шоу-бізнес,  театр, кіно, засоби  масової інформації тощо.

Пропагандистські прийоми  і методи

Теорія політичної пропаганди —  одне  з  основних джерел теорії спеціальних інформаційних операцій.

Досвід  ХІХ  ст. На основі  здійсненого наприкінці XIX  ст.  — поч.  XX  ст.  аналізу матеріалів виявлено чотири типи деривацій  (псевдодоказів), які  використовують для обґрунтування певних тез  у пропаганді:

1).  Використання незаперечних істин. Наприклад, до певного  часу  всі  вважали, що  Сонце  обертається навколо Землі, тому  ідеї  Г. Галілея сприймалися як щось  не тільки неправдоподібне, а й нерозумне;

2).  Посилання на  авторитет.