Тематична група лексики природи у побутових та обрядових українських піснях

 

 

Вступ

Розділ 1. Дослідження російських вчених про тематичні групи лексики „Живої природи»

Розділ 2. Аналіз лексем живої природи

1 Назви неживої природи у побутових та обрядових піснях

2. Назви живої природи у побутових та обрядових піснях

2.1. Назви рослин у побутових та обрядових піснях

2.1.1. Назви диких рослин у побутових та обрядових піснях 

2.1.1.1. Назви диких дерев у побутових та обрядових піснях

2.1.1.2. Назви диких квітів у побутових та обрядових піснях 

2.1.1.3. Назви диких трав у побутових та обрядових піснях 

2.1.2. Назви домашніх рослин у побутових та обрядових піснях 

2.1.2.1. Назви плодових дерев у побутових та обрядових піснях 

2.1.2.2. Назви зернових культур у побутових та обрядових піснях

2.1.2.2. Назви овочів у побутових та обрядових піснях 

2.2. Назви тварин у побутових та обрядових піснях 

2.2.1. Назви домашніх тварин у побутових та обрядових піснях 

2.2.1.1. Назви домашньої худоби у побутових та обрядових піснях 

2.2.1.2. Назви птахів у побутових та обрядових піснях 

2.2.2. Назви диких птахів у побутових та обрядових піснях 

2.2.2.1. Назви диких тварини у побутових та обрядових піснях 

2.2.2.2. Назви диких птахів у побутових та обрядових піснях 

Висновки

Список використаних джерел

 

 

Осмислення і вивчення мови як системи, сформоване і обгрунтоване у працях М. М. Покровського, Л. В. Щерби, В. В. Виноградова, отримало розвиток у роботах лексикологів С. І. Ожегова, Ф. П. Філіна, Д. Н. Шмельова, О. С. Ахмановой, А. А. Уфімцева та ін, плідно застосовується в лінгвістичних дослідженнях. Тематичні групи лексики – це об'єднання слів у межах певної «теми», які «грунтуються не на лексико-семантичних зв'язках, а на класифікації самих предметів і явищ». [9; 27с]

Найчастіше у сучасних ономасіологічних роботах аналізують закономірності називання в різних групах лексики, поступово складається поняття типу мотивувальних ознак у плані їх змісту. За цим поняттям закріплюється термін принцип (іноді: спосіб, мотив, розряд) номінації.

Подібних прикладів можна навести багато, і всі вони вказують на тісний зв'язок принципів номінації з певної тематичної групою слів. Нам видається невдалою спроба А. К. Матвєєва обгрунтувати «загальні універсалії» (наприклад, називання за кольором або величині), застосовні до всіх типів географічних об'єктів «. Несумісна ознака кольору до імен років, а розміру – до назв морів, аналогічно і в номінальній лексиці: ознака кольору тут явно нетипова, наприклад, для назв знарядь, а розміру – для найменувань рослин, взуття, одягу.

У силу замкнутості (хоча і не абсолютної) тематичних груп слів, які мають обмежену кількість одиниць, найбільш продуктивним методом вивчення принципів номінації слід визнати метод наукової класифікації, докладно розроблений С. С. Рожевої на географічному матеріалі. Застосування цього методу в лінгвістиці не йде, як правило, далі описового етапу, що обмежується констатацією факту існування даних класів досліджуваних об'єктів, «коли підстава класифікації ще структурно не виділене з переліку класів». Більшість з розглянутих нами класифікацій мотивувальних ознак нечітко, зайво деталізовано, в них відсутні єдині критерії виділення класів, звідси багато приватних протиріч і неточностей і звідси ж – труднощі створення узагальнюючих висновків і виходу в інші сфери ономасіології. [74с; 22]

Щоб поділити лексику природи на групи, ми використали класифікацію подону у монографії «Історія української мови. Лексика і фразеологія». За цим джерелом лексика природи поділяється на такі тематичні групи:

Назви живої та неживої природи у монографії виділено окремо. Назви неживої природи поділяються на назви метерологічних явищ та назви рельєфу місцевості. Назви живої природи поділяються на назви тварин та назви рослин. Назви рослин поділяються на назви диких та домашніх рослин. Назви домашніх рослин в свою чергу поділяються на назви зернових культур, назви плодових дерев та назви овочів. Назви диких рослин поділяються на назви диких квітів, назви диких трав та назви диких дерев. Назви тварин в свою чергу поділяються на назви свійських та диких тварин. Назви свійських тварин поділяються на назви великої рогатої худоби та назви свійських птахів. Назви диких тварин поділяються на назви диких звірів та диких птахів.

Актуальність роботи: Актуальність теми дослідження зумовлено тим, що не були об’єктом спеціального вивчення лексеми природи у текстах українських народних пісень, а отже відсутня узагальнююча праця з описом лексики природи взагалі. Також актуальною є потреба дослідження фактичного матеріалу, виявлення взаємозв’язків між природою та людиною, стилістичною забарвленістю лексики природи у обрядових піснях та її розмаїттям.

Мета курсової роботи – проаналізувати лексику природи у обрядових піснях, схарактеризувати частоту її використання та з’ясувати шляхи формування складу, структурної організації лексики природи в українських народних піснях.

Для реалізації поставленної мети необхідно розв᾽язати такі завдання:

1) виявити структурну організацію лексики живої природи;

2) дослідити склад лексико-семантичних груп;

3) семантику окремих складовихелементів цих ЛСГ

Об’єктом дослідження є календарно-обрядові українські пісні.

Наукова новизна дослідження роботи в тому, що вона може слугувати матеріалом для розглядання лексики природи на уроках