Розробка методів і прийомів музичного виховання юного піаніста за системою Бели Бартока

 

У музичній педагогіці мистецтва особистість великого митця має велике значення. Однак діяльність цілої низки видатних майстрів цієї справи не зазнала належного узагальнення.

У сучасній музичній педагогіці не так багато досліджень, які узагальнюють передовий досвід великих майстрів. До їх числа можна віднести праці І. М. Оришака про Г. Бюлова, Б. Л. Кременштейна про Г. Г. Нейгауза, Л. К. Масол про А. Рубінштейна, О. В. Малинковської про Б. Бартока та ін. Разом з тим, в даний момент найбільш актуальним є збереження й активне використання цінної спадщини, добутої працею декількох попередніх поколінь педагогів. Вивчення і творче усвідомлення передового досвіду можна вважати традицією сучасної вітчизняної педагогіки.

Однією з яскравих особистостей минулого є угорський композитор Бела Барток. Про нього писалось дуже багато як про композитора і значно менше як про педагога (А. Буковій, І. Мартинов, І. Нестьєв, Б. Сабольчи, С. Сігітов, Й. Уйфалуши, А. Малінковська. та ін.).

Бела Батрок виховав плеяду відомих музикантів: Дітта Пасторі, Дйордь Коша, Лайош Хернаді, Дйордь Ланг, Тібор Шерлі, Імре Вайскауз і багато інших.

Основними положеннями педагогіки Б. Бартока були: базування на музичному фольклорі, значне оновлення і збагачення ладотональної, інтонаційної, гармонічної і метроритмічної сфер дитячої музики, зближення її зі стилем сучасності. Дуже важливого значення надавав Б. Барток синтезу фольклорних елементів з прийомами і виразними засобами сучасної музичної мови. Спирання на близький слуховому досвіду інтонаційний матеріал національного фольклору і фольклору сусідніх народів дає можливості дітям природно і легко засвоювати найбільш складні явища професіональної музики.

В остаточно вибудованій педагогічній концепції Б. Бартока постійно зростає роль інтелектуального начала у сприйнятті музики, елементів аналітичного, конструктивного мислення.

Для педагогіки угорського музиканта характерне прагнення до виховання творчо мислячого музиканта, об'єднання у навчанні композиторського і виконавського начал, прагнення до чіткої логіки в організації процесу засвоєння, створення «зразків», типизованих «моделей».

Музично-виховні ідеї Б. Бартока дали свої перші паростки в таких творах І для дітей як «Багателі» ор. 6., «Десять легких фортепіанних п'єс», збірник «Дітям», Фортепіанна школа, «Дев'ять маленьких п'єс» і виросли до стрункої і педагогічної концепції у циклі «Мікрокосмос».

Педагогічні погляди угорського музиканта і створений ним педагогічний репертуар не втратили своєї цінності і приваблюючої сили в наш час. Тому потрібно не тільки впроваджувати твори Бартока в репертуар учнів, але й надавати належне положенням педагогіки Бартока – їх потрібно актуалізувати.

Мета дослідження – розробка методів і прийомів музичного виховання юного піаніста за системою Бели Бартока.

Задачі дослідження:

1. Проаналізувати музикознавчу і методичну літературу з проблеми

дослідження феномену Бели Бартока.

Виявлення характерних рис виконавської і педагогічної діяльності Бели Бартока

Визначення педагогічних принципів музичного виховання Б. Бартока.

4. Виявлення можливостей використання педагогічного доробку Бели Бартока сучасних вітчизняних школах. Методи дослідження: спостереження, бесіда, аналіз і узагальнення досвіду роботи викладачів.

Об'єкт дослідження – музична діяльність Бели Бартока в контексті просвітницьких ідей XX століття.

Предметом дослідження є педагогічна спадщина Б. Бартока в світі актуальних завдань музичного виховання підростаючого покоління на сучасному етапі.

Робота складається з вступу, 2 розділів, списку використаних джерел та додатків.

 

 

 

Минув 132 рік від дня народження Бели Бартока, великого угорського композитора, піаніста, вченого-фольклориста, педагога. Його творчість – одне з найяскравіших явищ світової музичної культури XX століття і привертає нашу увагу своєю індивідуальністю, самобутністю, сучасністю, оригінальністю.

Становлення творчості Б. Бартока відбувалося в перші десятиліття XX століття. У всіх країнах Європи вже були добре відомі імена Р. Штрауса, К. Дебюссі, М. Равеля. Складалась атональна, а потім і додекафонна система А. Шенберга. Угорський музикант був сучасником І. Стравинського, А. Веберна, П. Хіндеміта та. інших композиторів, які відіграли важливу роль у розвитку різних течій сучасної музики.

Модерністські впливи торкнулися й Б, Бартока, який був завжди у центрі культурного життя і цікавився всіма новинками і течіями музичного мистецтва, але його творчі інтереси не були цілком поглинуті модернізмом. Головним джерелом натхнення в творчості угорського музиканта були традиції угорської культури і народної музичної творчості.

Мистецтво Б, Бартока розвивалось у той час, коли на його батьківщині в Угорщині назрівали складні соціальні конфлікти, коли зростав рух боротьби за національну незалежність. Угорський музикант, який гаряче любив свою батьківщину, не був у стороні від суспільно-політичного життя. Ці події пробудили в ньому свідомість громадянина своєї країни і відбились у його творчості. Б. Барток писав: «В цей час Угорщину захватив патріотичний політичний потік, який перекинувся й на мистецтво. Мова йшла про те, що і в музиці є потреба створення чогось специфічно угорського. Ця думка вкоренилась і в мені і звернула мою увагу на вивчення нашої народної музики, точніше, в сторону того, що на той час вважалось угорською народною музикою» [5, 32]. Ці декілька стислих фраз з автобіографії містять в собі дуже багато. В листі від 8 вересня 1903 р. Бела Барток звертається до сім'ї з палким закликом використовувати й розповсюджувати угорську мову, і тут