Розробка методів і прийомів музичного виховання юного піаніста за системою Бели Бартока

Основними положеннями педагогіки Б. Бартока були: базування на музичному фольклорі, значне оновлення і збагачення ладотональної, інтонаційної, гармонічної і метроритмічної сфер дитячої музики, зближення її зі стилем сучасності. Дуже важливого значення надавав Б. Барток синтезу фольклорних елементів з прийомами і виразними засобами сучасної музичної мови. Спирання на близький слуховому досвіду інтонаційний матеріал національного фольклору і фольклору сусідніх народів дає можливості дітям природно і легко засвоювати найбільш складні явища професіональної музики.

В остаточно вибудованій педагогічній концепції Б. Бартока постійно зростає роль інтелектуального начала у сприйнятті музики, елементів аналітичного, конструктивного мислення.

Для педагогіки угорського музиканта характерне прагнення до виховання творчо мислячого музиканта, об'єднання у навчанні композиторського і виконавського начал, прагнення до чіткої логіки в організації процесу засвоєння, створення «зразків», типизованих «моделей».

Музично-виховні ідеї Б. Бартока дали свої перші паростки в таких творах І для дітей як «Багателі» ор. 6., «Десять легких фортепіанних п'єс», збірник «Дітям», Фортепіанна школа, «Дев'ять маленьких п'єс» і виросли до стрункої і педагогічної концепції у циклі «Мікрокосмос».

В умовах відродження національної культури та освіти в Україні ці думки Б. Бартока актуальні й на часі для розв'язання існуючих проблем. Підкреслюючи універсальний гуманістичний характер концепції музичної освіти Б. Бартока і запозичивши з цієї системи найпрогресивніші ідеї національного відродження, деякі питання ми досліджуємо ширше, зокрема, стосовно умов інструментального навчання.

Реалізуванням інноваційної методики фортепіанного навчання юних піаністів є «Мікрокосмос» Бела Бартока. Основна ідея авторської школи Бели Бартока – зв'язок навчання з формуванням музичного мислення, засвоєння сучасної музичної мови на основі народного мистецтва. Спираючись на матеріали фольклору угорського та сусідніх народів, близького слуховому досвіду дітей Угорщини, Бела Барток підводить учнів до розуміння засобів виразності сучасної музики. Композитор не вдається до прямого цитування фольклорних зразків, а відтворює артистично й вільно народний виконавський стиль.

Вивчаючи «Мікрокосмос» Бела Бартока, дитина проходить шлях від знайомої музики до сучасного мистецтва. Основні напрямки музикування концентруються навколо чільних сфер: інтонаційної, метроритмічної, поліфонічної, ладо-гармонічної, формо-структурної. Збагачення ладоінтонаційної сфери, характерною для народної музики ладовою мінливістю, підводить до використання таких типових засобів виразності музики XX ст., як політональність, полілад, полігармонія у творах Бела Бартока.

Ритмічне виховання в «Мікрокосмосі» композитора базується на використанні танцювшіьних ритмічних формул угорського фольклору: акценти, синкопи, перемінний розмір, метроритмічне варіювання та ін.

В поліфонічному вихованні прийоми народного багатоголосся вступають у взаємодію з поліфонічними засобами композиторів епохи бароко.

Виконуючи п'єси «Мікрокосмосу», дитина знайомиться з композиторською технікою Бела Бартока і дізнається, як створюється музика. «Мікрокосмос» виховує учня не тільки як виконавця, але й надихає його на власні творчі експерименти. П'єси першого зошита та наступні вправи можна розглядати як моделі для імпровізації, подібні до інвенцій Й. С. Баха.

У «Мікрокосмосі» Бела Бартока ми вбачаємо сучасну музичну енциклопедію інноваційної музичної педагогіки, незважаючи на те, що останній безперечно, відбиває лише індивідуальний композиторський досвід, типовий бартокський стиль і потребує ознайомлення учня з іншими творчими школами. Важливо, що особистість учня як творця поставлена Бела Бартоком в основу його школи, а музична діяльність дитини здійснюється на національному фундаменті з проекцією на сучасне мистецтво і XXI ст.

Творче використання принципів та педагогічного репертуару Б. Бартока в умовах сучасних вітчизняних школах перспективне для подальшого розвитку музичної педагогіки.

 

 

Барток Б. Зачем и как собирать народную музыку / Б. Барток – М., 1959. – С. 35-65

Барток Б. Народная музыка Венгрии и соседних народов. С Предисловием И. Нестьева. / Б. Барток -М., 1966.

Барток Б. Письма Филарету Колессе. С комментариями Д. Колессы-Залеской. / Б. Барток //Советская музыка. – 1961. – № 1. – С. 85-91.

Барток Б. Избранные письма. / Б. Барток // Советский композитор, 1988. -190-295с.

Барток Б. Автобиография. Статьи: Золтан Кодаи «Исследование народной песни в Восточной европе. Перевод и комментарии П. Вейса; «О значении народной музыки»; «О «расовой чистоте» в музыке»'. Перевод А. Рутштейна. / Б. Барток //Советская музыка. – 1965. -№ 2.

Барток Б. Предисловие «Микрокосмос». / Б. Барток //Музыка. -Москва, 1980. – С. 46-98

Буковин Л. Черты стиля. К изучению наследия Бартока Б. / Л. Букович //Советская музыка. – 1967. – № 12. – С. 117-128.

Вейс П. Новое в музыкальном воспитании. / П. Вейс //Советская музыка. – № 4. – 1966. -С. 108-115.

Денисов Э. Струнные квартеты Белы Бартока. / Э. Денисов // Музыка и современность. -Вып. 3. -М., 1965.

Денисов Э. Предисловие к I и II томам квартетов Бартока. / Э. Дентсов // Музыка. – М., 1965, 1966. – С. 67-143

Дилле Д. Будапештский архив Бартока / Д. Дилле //Советская музыка. – 1965. -№ 2.

Живов В. По системе Кодая / В. Живов //Советская музыка. – 1965. – № 4.

Кодай З. Венгерская народная музыка. -Будапешт: «Корвина / З. Кодай / 1961. – C. 176-243

Крейн Ю. Третий фортепианный концерт Белы Бартока. Нотографическая заметка. / Ю. Крейн //Советская музыка. – 1957. – № 5.

15. Лист-Барток Материалы Второго Международного музыковедческого конгресса. – 1963 / на англ., нем., рус, франц. Языках /'.

16. Малинковская А. Пьесы для детей венгерских композиторов, Вопросы фортепианной педагогики. / А. Малинковская / -Вып. 3. -М., 1971.

17. Малинковская А. Интонационное мышление Бартока-исполнителя и педагога. / А. Малинковская //Труды Гос. муз. пед. ин-та им. Гнесиных. -Вып. XI. -М., 1973.

18. Малинковская А. Бела Барток-гшаниет. / А. Малинковская //Труды Гос. муз. пед. ин-та им. Гнесиных. -Вып. XI. -М., 1973.

Малинковская А. Барток «Микрокосмос». – М. : Изд. Центр, метод, кабинета Министерства культуры РСФСР, 1974.

Нароти Я. Творческие проблемы венгерской музыки. / Я. Нароти //Советская музыка. – 1955. -№2. – С. 88-154

Мартынов И. Бела Барок. / И. Мартынов /- 2-е изд. – М., 1968.

// Музыка Венгрии. / Сб. статей. -Пер. с венгерского. -М., 1968.

Музыкальное воспитание в Венгрии. / Сб. статей. – Editio Musica. – Budapest 1964/рус. яз. /.

Нестьев И. Бела Барток в России. / И. Нестьев //Советская музыка. – 1961. – № 12.

Нестьев И. Мировоззрение и эстетика. К изучению наследия Белы Бартока. / И. Нестьев //Советская музыка. – 1965. – № 4 – С. 56-88.

26. Нестьев И. Бела Барток. / И. Нестьев // Жизнь и творчество. -М., 1969 – C. 34-76.

27. Нестьев И. Из наблюдений над стилем к изучению наследия Белы Бартока. / И. Нестьев //Советская музыка. – 1965. – № 7 – С. 87-143.

Ойстрах Д. Замечательный венгерский композитор. / Д. Ойстрах //Советская музыка. – 1961. -№3. – С. 44-76.

Сабо Ф. В защиту Белы Бартока. / Ф. Сабо //Советская музыка. – 1950. – № 11.

Сабольчи Б. Жизнь Б. Бартока в илюстрациях. / Б. Сабольчин / – Будапешт: «Корвина», 1963 – C. 86-107.

Сабольчи Б. История венгерской музыки / Б. Собольчин / – Будапешт: «Корвина», 1964.

Сигети Ж. Воспоминания. Заметки скрипача. / Ж. Сигети / -М., 1969.

33. Сигитов С. Новая книга о Бартоке. Рецензия на кн. И. Мартынова. / С. Сигитов //Советская музыка. – 1969. – № 4. – С. 76-198.

34. Сигитов С. Этапы творческой эволюции Бартока. В кн. : Из истории музыки XX века. / С. Сигитов Сб. // статей. -М., 1971. – C. 45-99.

Сигитов С. Принципы формообразования в музыке Бартока позднего периода творчества, В кн. : Проблемы музыкальной науки. / С. Сигитов // Сб. статей. – Вып. 1. -М., 1972.

Сигитов С. Ладовая система Белы Бартока позднего периода творчества. В кн. : Проблемы лада / С. Сигитов // Сб. статей. -М. 5 1972.

Соколов М. Пьесы Белы Бартока в педагогическом репертуаре училищ. Вопросы фортепианной педагогики. / М. Соколов // Сб. статей. -Вып. 3. -М., 1971.

Уйфалуши. Б. Барток. -Будапешт: «Корвина», 1971.

Холопова В. О ритмической технике и динамических свойствах ритма Страивнского. / В. Холопова Музыка и современность. // Сб. статей. -Вып. 4. -М., 1966. – C. 75-154.

Холопова В. Вопросы ритма в творчестве композиторов первой половины XX века. / В. Холопова //-М. 1971. – C. 39-96.

Цыпин Г. Книга о Беле Бартоке. Рецензия на кн. И. Мартынова. / Г. цыпин // Советская музыка. – 1959. – № 4. – С. 189-193.

Шнеерсон Г. О. «Микрокосмосе». / О. Г. Шнеерсон //Советская музыка. – 1940. – № 11. – С. 92.

Doflein E. Uber Bartoks «Mikrokosmos». Das neve Buch. – (Рецензия на книгу Ю. Уде «Микрокосмос» Бартока») – / E. Doflein // 1954. – C. 3- 210.

44. Doflein E. Bartok und Musikpadagogik. – / E. Doflein // «Musik der Leit». Heft 3, Bonn, 1953. – C 113-176.

45. Citron P. Bartok («Solfeges») Edition du Seuil. / P. Citon // Paris, 1963.

46. Hernadi L. Bela Bartok: le Pianiste, le Pedagogue, l'Homme. '«La Revue Musikale», (номер посвященный 10-летию со дня смерти Бартока) Richard – Masse Editeurs, / L. Herdini // Paris, 1955.

47. Lesznai L. Bela Bartok. / L. Lesznai // Sein Leben – Seine Werke VEB Deutschen Verlag for Musik. Leipzig, 2. Auflage, 1967.

48. Moreux S. Bela Bartok. Sa vie – ses oe vures – son langage. Paris, 1949, Richard – Masse Editeurs.

49. Барток Б. «О влиянии народной музыки на современную профессиональную музыку». / Б. Барток // Сборник «Weg und Werk» Schriften und Briefe Budapest. 1957, S. 159.

Helm E. Bela Bartok in selbstzeugmssen und Bilddokumenten. Hamburg, 1965.

Szekely Julia: Bartok Tanar ur. Pecs 1957, Dunantuli Magreto (Юлия Секей. Учитель Барток).

Bartok B. Influence de la musique paysanne sur la musique savante contemporaine).

Шимоновський К. Избранные статьи и письма.