Соціальна робота з сім’ями з дітьми з синдромом Дауна

Предмет:

Соціальна робота

Тип роботи:

Дипломна робота

К-сть сторінок:

104

Мова:

Українська

Оцінка:

на собі погляди з пересторогою, неприємним інтересом чи жалістю. Батьки уникають часто гуляти на вулиці, намагаються як можна довше приховувати перед сусідами і знайомими про діагноз дитини, тому що розуміють, що їм доведеться відчувати цей погляд все життя. Часто сім’я вважає, що кориснішим буде змінити місце роботи і проживання на більш віддаленіше і переїздить за місто чи в дачні масиви. Тим самим вони обривають дружні стосунки вважаючи що тим саме вони вберігають свою сім’ю. Декілька респондентів наводили приклади, що на дитячих майданчиках, куди вони виходили з дитиною інші батьки швидко збиралися і йшли, або забороняли своїм дітям гратися з дитиною з особливістю, ніби вважали, що синдромом Дауна можна заразитися. Також 48% опитаних відмітили, що їх засмучує коли інші батьки починають запитувати доволі звичайні запитання про те, чи говорить дитина, чи їсть. А якщо дізнаються що ні, починають радити як краще робити, щоб навчити. 82% опитаних відзначають, що їх найбільше засмучують жалощі з боку оточуючих, разом з тим 10% відмітили, що неблизькі люди пропонували віддати їм дитину в інтернат, що дуже засмутило батьків.

На питання, як би сім’я хотіла, щоб до неї ставилися оточуючі 82 відсотки опитаних відзначають, що хотіли б щоб їх не виділяли, як особливу сім'ю. Але сім’ї також відзначають, що потребують розуміння з боку інших людей. Вони хочуть, щоб їх діти могли навчатися в звичайних школах і батьки інших батьків не були проти. 82% опитаних також відзначили, що хочуть, щоб в подальшому їх дитину взяли на роботу і вона змогла жити самостійно.

Наступне питання вимагало, щоб респонденти описали свої плани на майбутнє на наступні 15 років. Всі сто відсотків опитаних писали плани, які стосуються дитини: піти в дитячий садок, школу, відвідувати додаткові заняття. Також проглядалось загальносімейні цілі, наприклад, купити житло, транспорт, виїхати за кордон. Два респонденти з 50 опитаних відмітили, що планують повернутися на роботу протягом цих 15 років. Чотири опитаних повідомили, що планують народити ще одну дитину.

В наступному пункті респонденти давали відповідь на запитання, що стосувалось спілкування з дитиною. У своїй відповіді батьки обмежувались поняттями займаюсь, виконую вправи, рекомендації спеціалістів. Постійно знаходжуся з дитиною, без мене вона губить все те, що вже осилила, інші члени сім’ї не можуть її заспокоїти, нагодувати. Одночасно з цим респонденти відповіли, що радіють разом успіхам, граються, вчать один одного.

На запитання про коло друзів, 72% опитаних написали, що це батьки, колеги, сусіди, друзі з якими познайомились в школі чи університеті. Також друзями стали інші сім’ї з дітьми з синдромом Дауна з якими вони познайомились в організації. 10 відсотків сімей написали, що не мають великого кола друзів через те, що нещодавно переїхали, або живуть в незаселених районах – віддалених селах.

Наступне запитання стосувалося того, з ким дружить дитина з синдромом Дауна. 58 відсотків опитаних відповіли, що це сиблінги, двоюрідні брати і сестри які проживають разом, або приходять в гості, інші діти, які відвідують центр і живуть неподалеку. Інші 42% розширили список і записали, сусідських дітей, дітей що відвідують разом дитячий садок, діти близьких друзів батьків.

Наступна анкета запропонована батькам стосувалася послуг, що надає організація і задоволеність їх якістю.

На питання, які послуги надає організація, що направлені на догляд і виховання дитини, всі респонденти відмітили інформаційні пакети, які містять відомості про синдром Дауна, особливості розвитку дитини в якої він є, потреби таких дітей, рекомендації різних спеціалістів. Також батьки писали про консультації з спеціалістами, групи підготовки дітей до школи, робота з логопедом, дефектологом та психологом.

З приводу послуг, які направлені на поліпшення взаємовідносин з суспільством, респонденти відмітили, що на групових заняттях часто знайомляться з сім’ями з синдромом Дауна і тим самим розширюють коло близьких знайомих.

З додаткових послуг, які ще не були названі батьки наголошують на проведенні семінарів, які висвітлюють цікаві і потрібні питання, запрошують спеціалістів (лікарів, вчителів, вихователів дитячих садків). Дана послуга є дуже потрібною і корисною.

Які послуги є більш важливими, батьки відмітили що всі, але 58% респондентів написали про важливість консультацій спеціалістів і групових зустрічей, тому що при роботі з ними можна отримати відповіді на запитання які турбують, по практикувати методику, яка є необхідною для дитини і отримати рекомендації, що саме і як необхідно робити, щоб отримати бажаний результат. Також були відмічені групи підготовки до школи, тому багато сімей з тих, що відвідують організацію планують віддавати свою дитину в загальноосвітню школу, тому перед ними стоїть завдання підготувати дитину до навчання. Ці заняття організовані так, щоб дитина могла потрапити в умови наближені до шкільного класу. Під час занять дітей вчать читати, писати, рахувати тощо.

З приводу запитання, що стосується різних форм роботи, респонденти відзначають, що індивідуальна допомагає більш відкрито задавати запитання, що стосуються дитини. Під час роботи не відволікаєшся на те, що відбувається навколо, дитина є більш уважною і спеціаліст направляє всю свою увагу лише на одну дитину. Він показує всі методики роботи з дитиною, показує, що саме робити необхідно.

Якщо говорити про групову роботу, то батьки відзначають користь в