Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Соціальна робота з сім’ями з дітьми з синдромом Дауна

Тип роботи: 
Дипломна робота
К-сть сторінок: 
104
Мова: 
Українська
Оцінка: 

потреба в посередництві батьків між дитиною і оточенням, обмежене спілкування сім’ї, що виховує дитину з синдромом Дауна з іншими сім’ями, які не виховують таких дітей.

Якщо ж узагальнити результати по визначенню послуг, то основні з них інформування про особливості розвитку, догляду та виховання, про заклади, що надають допомогу сім’ям з дітьми з синдромом Дауна та дорослим людям з цим синдромом. Важливу нішу займає навчання особливостям догляду, виховання, розвитку, що включає в собі індивідуальні зустрічі з спеціалістами, такі як дефектолог, психолог, логопед і групова робота з батьками. Також навчання дітей самообслуговуванню і окремо групи, які спеціалізуються на підготовці дітей до школи.
Поєднуючи отримані дані ми можемо простежити, що певні потреби батьків не задовольняються тим спектром послуг, що надаються в організації. Наприклад, постійне перебування когось одного з батьків з дитиною, просторове і часове обмеження матері у освоєнні інших позицій і як результат незадоволеність матір’ю своєю позицією, потреба в посередництві батьків між дитиною і оточенням коли батьки переймають на себе повний вибір за дитину і не дають їй можливість самостійності; обмежене спілкування сім’ї, що виховує дитину з синдромом Дауна з соціальним оточенням. Розглядаючи ці особливості ми можемо визначити параметри, що вказують на вираження соціальної самоізоляції такі як особливості перебування з дитиною, вибір життєвих позицій матір’ю, вибір за дитину і специфіка комунікації сім’ї з оточенням. Вираження даних параметрів дає нам можливість вважати, що у сім’ї спостерігається самоізоляція, вивчення якої і лежало в меті нашого дослідження. І саме на роботу з цими особливостями і були направлені групи підтримки.
 
2.3. Методологія проведення груп соціальної підтримки для сімей з дітьми з синдромом Дауна
 
Методи організації групи підтримки для сімей з дітьми синдромом Дауна.
Групи підтримки – групи, які створюються з метою надання сім’ям з дітьми з синдромом Дауна необхідної інформації, виділення існуючих потреб та можливостей їх розв’язання.
Особливістю такого виду групової роботи є те, що відповідальність за організацію та проведення зустрічей несе спеціаліст, а не учасники групи. Такий тип груп особливо ефективний для людей, які знаходяться у кризовій ситуації. [9]
Ми визначили п'ять основних принципів ведення груп підтримки з позиції психологічного зцілення. Тут вони приведені в певній послідовності, насправді вони не мають проходити в певному порядку, чітко розділяючись. Процес буде плавно протікати від одного до іншого, як на вербальному, так і невербальному рівнях. [1]
Присутність.
Кожний аспект цієї моделі вимагає повної присутності учасників з людиною, яку вони слухають. Таке слухання не порушується минулими та майбутніми турботами й іншими думками. Можна застосовувати всі підходи цієї моделі, коли всі присутні повною мірою, і без слів.
Прийняття.
Як часто ми відчуваємо себе прийнятими, прийнятими в повній мірі та без попередніх умов? Що це означає? Чи можемо ми пропонувати безумовне позитивне ставлення, сприйняття інших як цілісних і досконалих особистостей?
Наступні кроки допомагають забезпечити відчуття безпеки та довіри:
  • слухайте з відкритим серцем, емпатійно, усвідомлено;
  • сфокусуйтеся на тому, що говорить інший, підтримуючи увагу і контакт очима;
  • приймайте інших незалежно від того, в якому стані вони знаходяться;
  • використовуйте для прояснення відкриті питання, які не містять засудження. [55]
Аутентичність.
Аутентичність виникає коли наші емоції та зовнішні відчуття відповідають один одному. Для цього потрібні чуйність і терпіння відносно нас самих. Це зовсім не просто усвідомлювати свій внутрішній процес. Без аутентичності наші вміння втрачають сенс. Якщо ми лише вдаємо, що проявляємо участь або слухаємо, ми можемо нашкодити або віддалитися. При цьому, у жодному випадку не рекомендується проявляти будь-яке наше відчуття, висловлювати будь-яку думку.
Приєднання.
Коли ми використовуємо слово «приєднання», ми маємо на увазі стан узгодженості з тим, що нас оточує. Це зниження роз'єднуючих нас бар'єрів і отримання загального ґрунту так, щоб стикатися на рівні серця. Ми можемо навіть випробовувати трансцендентне єднання з іншими. Зазвичай цей процес не вимагає слів, учасники можуть взаємодіяти один з одним поглядами, розуміти по відчуттях, які самі переживають.
Коли учасники групи зосереджені на єднанні з кимось, вони:
  • дивляться за межі його історії, болю та горя. Замість цього розпізнають цілісність цієї людини.
  • знаходяться у згоді з іншими, підтримують усвідомлення того, що суть буття – любов.
  • пам'ятають, що вони вчителі та учні один для одного. [79]
Вибір.
Саме у виборі реалізується сила зцілення через зміну відношення, більш того, це повинно бути зрозуміло учасниками на власному досвіді до того, як вони зможуть ефективно залучитися до процесу. Важливо пам'ятати, що спроба квапити когось зробити вибір в тому, щоб поглянути на речі інакше, може призвести до негативного результату. [56]
Більшість людей, коли розповідають про те, що відбувається в їх житті, потребують того, щоб бути почутими, прийнятими, щоб відчути цінність себе та єдність з тими, хто їх слухає. Тоді вони відчувають себе вільно в тому, щоб дозволити вільно виражати свої емоції. Лише тоді можливе досягнення наступних цілей:
  • учасники можуть поділитися власним досвідом і розповісти про те, як їм вдалося справитися з кризовою ситуацією;
  • учасники можуть поділитися власним досвідом з питань догляду і виховання за дитиною;
  • учасники надають психологічну підтримку
Фото Капча