Вивчення структури стосунків у міжособистісній структурі дошкільників.

Дитина з гуманною позицією відноситься до товариша як до самооцінної особистості, ставиться до нього позитивно.

В дошкільному дитинстві починає складатися іще один важливий показник розвитку самосвідомості – усвідомлення себе в часі. Також створюється початкова форма усвідомлення дитиною самого себе, виникає “особиста свідомість”.

Іншим важливим компонентом розвитку особистості є розвиток волі. Від волею розуміємо свідоме регулювання людиною своєї поведінки і діяльності, виражене в умінні долання труднощів при досягненні мети. Вольова дія узагальнено характеризується ціленаправленістю, як свідомою направленістю людини на певний результат діяльності. Перший етап вольової дії пов’язаний із ініціативністю і самостійністю. Рішучість характеризує етап боротьби мотивів і прийняття рішення.

Важливим досягненням дошкільного віку є перетворення дитини із “польової” у “вольову” (А.Н. Леонтьєв), коли поступово складається співвідношення мотивів – їх спів підкорення. Іще одним важливим досягненням в мотиваційній сфері дошкільника є розвиток моральних мотивів. І, нарешті, в дошкільному віці складається довільність у сфері рухів, дій, пізнавальних процесів і спілкування з дорослими.

З появою у дошкільника нових інтересів, мотивів і потреб, виникнення суспільних мотивів, вже не обумовлених досягненням вузько особистісних утилітарних цілей, пов’язаний його емоційний розвиток. В цей період інтенсивно починають розвиватися соціальні емоції і моральні почуття. Поступово дошкільник починає передбачувати не тільки інтелектуальні, а й емоційні результати своєї діяльності. Але зміни в емоційній сфері пов’язані з розвитком не тільки мотиваційної, а й пізнавальної сфери особистості, розвитком інтелектуальних почуттів (наприклад, радість при пізнанні нового).

У дошкільному віці в дітей також складається моральні судження і оцінки; першозначне розуміння суспільного змісту моральної норми; зростає дієвість моральних уявлень; виникає свідома моральність, тобто поведінка дитини починає опосередковуватись моральною нормою.

В зв’язку із розширенням сфери життєдіяльності, в ранньому і дошкільному дитинстві яскраво помітні особливості темпераменту (це помітно з ігор, побутових процесів, спілкування тощо). Склад властивостей темпераменту виникає не відразу, а розгортається з певною послідовністю, яка обумовлена наступними причинами:

Загальними закономірностями дозрівання нервової системи і розвитку психіки.

Дозрівання ендокринного апарату.

Специфічними закономірностями дозрівання кожного типу темпераменту (сангвінік, холерик, флегматик, меланхолік ).

Протягом дошкільного віку процеси збудження і затухання (гальмування) не врівноважені, переважає перший. Для дорослого важливо враховувати індивідуально-психологічні особливості саморегуляції діяльності і поведінки дітей. Властивості темпераменту, властиві дитині впливають на відбір дитиною відповідних подразників. Одні діти прагнуть нових вражень, посилюють стимуляцію, інші уникають її.

У віці 3 – 4 років у дітей найбільш інтенсивно і яскраво починають розвиватися здібності. Загальні здібності складають дві групи – пізнавальні і практичні. Формування пізнавальних включене в становлення образних форм пізнання дійсності: сприйняття, образну пам’ять, наочно-образне мислення, уяву, тобто у створення образного фундаменту інтелекту.

До пізнавальних здібностей відносять, в першу чергу, сенсорні, інтелектуальні і творчі. 

Сенсорні пов’язані із сприйняттям дитиною предметів і їх якостей, вони становлять основу розумового розвитку. Сенсорні здібності інтенсивно формуються з 3 – 4 років. Засвоєння дошкільників еталонів веде до виникнення ідеальних зразків властивостей предмета, які зазначаються в слові. Діти знайомляться із різновидами кожної властивості і систематизують їх.

Основу розвитку інтелектуальних здібностей становлять дії наочного моделювання.

Творчі здібності пов’язані з уявою і дають змогу дитині знаходити оригінальні способи і засоби рішення задач.

Дошкільник включає в багаторідні види діяльності гру конструювання, працю та ін. всі вони мають спільний, колективний характер, отже, створюють умови для вияву і розвитку практичних здібностей, перш за все організаційних. До практичних здібностей дошкільників відносять також конструктивно-технічні: просторове бачення, просторову уяву, вміння уявляти предмети в цілому і його частини за планом, кресленням, схемою, описом, а також вміння самостійно формулювати задум, що відрізняється оригінальністю.

В дошкільному віці активно розвиваються і спеціальні здібності. Перш за все художні. Дошкільне дитинство, як ніякий інший віковий період, створює сприятливі умови для їх формування.

Особливе місце в психології здібностей займає проблема розвитку обдарованих дітей. Під обдарованістю розуміється якісно своєрідне поєднання здібностей, яке обумовлює діапазон інтелектуальних можливостей людини, своєрідність її діяльності. Обдарована дитина за типом розумового розвитку випереджає своїх однолітків. Для неї характерні ранній розвиток мовлення і багатий словниковий запас, чуттєвість до нової інформації, вміння її отримувати і систематизувати, намагання вирішувати важкі проблеми і судити про складні явища, встановлювати приховані зв’язки між об’єктами, знаходити причинно-наслідкові залежності.

Можна виділити три групи обдарованих дітей (Н.С. Лейтес):

1.Діти з укоріненим розумовим розвитком. Вони відрізняються від ровесників високим рівнем розвитку інтелекту, вражаючої розумової активності, ненаситною пізнавальною потребою;

2.Діти з ранньою розумовою спеціалізацією. Вони характеризуються при звичайному загальному рівні особливою схильністю до якогось предмета (якої-небудь галузі науки чи техніки);

3.Діти з окремими ознаками незаурядних здібностей. Вони не випереджають однолітків в загальному розвитку інтелекту, не виявляють яскравих успіхів в якихось галузях діяльності, але їх відрізняють особливі якості психічних процесів. Наприклад, незвична пам’ять на об’єкти, багатство уяви, що виявляється в незвичних асоціаціях, гостра спостережливість.

Кожний період дитинства створює умови для виявлення і розвитку здібностей. Але найбільш своєрідний в цьому плані дошкільний вік, коли бурхливо розвиваються всі види здібностей.

Всі дошкільники малюють, співають, танцюють. Але чому